“Купальські пісні: минуле і сьогодення”

Лавренюк Олена, учениця 10 класу, досліджувала фольклор, записаний Лесею Українкою. Все менше звучать українські пісні у побуті, а свято Івана Купала проводять у різних регіонах України без дотримання традицій.

Саме це спонукало до написання науково-дослідницької роботи на тему “Купальські пісні: минуле і сьогодення” під керівництвом вчителя образотворчого мистецтва Лавренюк О. П.. Відновлювати у пам’яті громадян традиційні обряди допомагають  учасники гурту  «Мальва», під час виступів неодноразово виконували народні мелодії, записані Лесею Українкою у Звягельському повіті.

Свято Івана Купала дуже стародавнє і бере свій початок ще з язичницьких часів. Воно символізує зв’язок людини з природою і перехід до літнього циклу. Якщо до цього часу сонце було в фазі весняного бога Ярила, то після свята переходило в фазу Купала. Наші пращури до християнських часів велику роль виділяли богам, зокрема Сонцю, тож Івана Купала також було пов’язане з цим небесним світилом. Раніше свято називалося просто Купала, а вже пізніше додалося Івана на честь Івана Хрестителя. Коли князь Володимир хрестив Русь у 988 році, народ почав переходити в християнство. І, звичайно, багато язичницьких свят, як Івана Купала та Масляна, перейшли в християнські обряди. Вони мають дуже велику історію і від них відмовитися було неможливо, тому що народ сотні років їх святкував. На малій батьківщині Лесі Українки, у місті Новоград-Волинському також святкують Івана Купала уже декілька років.

До вашої уваги , класичний варіант Купальського свято у с. Радулин записаний під керівництвом Галини Оксенівни Кучинської, учителя-методиста, керівника ансамблю “Мальва”.